Перерахунок іноземної валюти. Статті, показані у фінансовій звітності Товариства, оцінюються з використанням валюти основного економічного середовища, в якому працює Товариство (функціональної валюти), якою є українська гривня.
Операції в іноземній валюті відображаються за обмінним курсом Національного банку України (НБУ), встановленому на дату операції. Курсові різниці, що виникають в результаті розрахунків по операціях в іноземній валюті, включаються до складу прибутку або збитку на підставі обмінного курсу, діючого на дату здійснення операції.
Монетарні активи і зобов'язання в іноземній валюті перераховуються в гривні по офіційному обмінному курсу НБУ на звітну дату. Доходи або збитки, що виникають внаслідок курсової різниці при переоцінці активів і зобов'язань, відображаються в інших операційних доходах/витратах або у в інших дохо-дах/витратах у складі прибутку або збитку.
Основні курси обміну, що використалися для перерахунку сум в іноземній валюті, були наступними (Таб-лиця № 1):
Курси обміну, що використалися для перерахунку сум в іноземній валюті
Таблиця № 1
№ Валюта Станом на 31.12.2020р. Станом на 31.12.2021 р.
1 2 3 4
1 Долари США 28,2746 27,2782
2 Євро 34,7396 30,9226
В даний час Українська гривна не є вільно конвертованою валютою за межами України.
Звітність за сегментами. Інформація за сегментами подається на основі бачення її керівництвом і стосується частин Товариства, які визначені як операційні сегменти. Операційні сегменти визначаються на основі внутрішніх звітів, які подаються вищому органу операційного управління Товариства. Товариства визначило, що її вищим органом операційного управління є представники її вищого керівництва, і внутрішні звіти, які вище керівництво використовує для нагляду за операційною діяльністю і ухвалення рішень щодо розподілу ресурсів, служать основою для подання цієї інформації.
На основі поточної структури управління Товариство виділило такі звітні сегменти:
Сегмент Діяльність сегмента
Виробництво трубної продукції Виробництво та продаж трубної продукції
Товариство не здійснює подання інформації щодо активів та зобов’язань за сегментами, оскільки вищий орган операційного управління не перевіряє таку інформацію для цілей ухвалення рішень.
Основні засоби. Основними засобами в Товаристві є матеріальні об'єкти, які утримуються для викорис-тання у виробництві, для надання в оренду або для адміністративних цілей та використовуватимуться, за очікуванням, протягом більше одного року та вартість яких складає 20000,00 грн. та більше за одини-цю.
Первинна вартість включає витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням активів
Вартість активів, створених власними силами, включає вартість матеріалів, прямі витрати на оплату праці і відповідну частину виробничих витрат.
Вартість заміни тих компонентів основних засобів, які признаються окремо, капіталізується, а балансова вартість замінених компонентів списується.
Об'єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, оцінюється за його собівартістю
Для оцінки після визнання Товариство застосовує модель переоцінки.
Основні засоби враховуються за переоціненою вартістю за мінусом подальшої накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності.
Інші подальші витрати капіталізуються, тільки якщо вони приводять до збільшення майбутніх економіч-них вигод від об'єкту основних засобів.
Всі інші витрати признаються у складі прибутку або збитку, як витрати у міру їх здійснення.
Припинення визнання основних засобів відбувається після їх вибуття, або в тих випадках, коли пода-льше використання активу, як очікується, не принесе економічних вигод.
Прибуток і збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння отриманих коштів, або що підлягають отриманню і балансової вартості цих активів і признаються у складі прибутку або збитку.
Амортизація основних засобів розраховується прямолінійним методом з тим, щоб зменшити їх вартість до ліквідаційної вартості протягом залишкового терміну їх експлуатації (Таблиця № 2):
Термін експлуатації
Таблиця № 2
№ Показник Термін експлуатації, років
1 2 3
1 Будівлі і споруди 15-30
2 Передавальні пристрої 10
2 Виробниче устаткування 5
3 Транспортні засоби 5
4 Інші основні засоби 4
Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання,доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу.
Ліквідаційна вартість об'єктів основних засобів формується виходячи з ринкової вартості лому, що міститься в об'єкті, і переглядається при проведенні переоцінки.
Витрати по позиках, що безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфі-каційного активу капіталізуються у складі вартості цього активу.
До категорії малоцінних необоротних матеріальних активів(МНМА) відносяться предмети, очікуваний термін корисного використання яких перевищує 1рік, але вартісний критерій одиниці, не перевищує 20000,00грн, без суми ПДВ.
Кваліфікаційним активом визнається актив, який обов’язково потребує суттєвого періоду для підготовки його до використання за призначенням чи для реалізації. Суттєвим періодом, для цілей класифікації активів в якості кваліфікованих, вважається термін, який перевищує 24 місяців
Витрати на позики. Витрати на позики, безпосередньо пов'язані з придбанням, будівництвом або вироб-ництвом активу який через необхідність вимагає тривалого часу для його підготовки до планового використання або до продажу, капіталізуються як частина собівартості такого активу. Всі інші витрати на позики відносяться на витрати в тому звітному періоді, в якому вони були понесені. Витрати на позики містять у собі сплату процентів та інші витрати, понесені Товариством в зв'язку з залученням позикових коштів.
Інвестиційна нерухомість. Інвестиційна нерухомість спочатку оцінюється за первісною вартістю, включно з витратами на здійснення операції. Після первісного визнання інвестиційна нерухомість відо-бражається за справедливою вартістю, яка визначається на основі ринкових даних у результаті оцінки, проведеної незалежними оцінювачами, за вирахуванням накопичених у подальшому збитків від знеці-нення. Переоцінка здійснюється із достатньою регулярністю для того, щоб балансова вартість не відрі-знялась істотно від тієї, яка була б визначена із використанням справедливої вартості на звітну дату. Прибутки та збитки, які виникають у результаті змін справедливої вартості інвестиційної нерухомості, включаються до складу прибутку або збитку того періоду, в якому вони виникають.
Нематеріальні активи. Нематеріальний актив визнається тільки якщо:
- є ймовірність того, що підприємство отримає майбутні економічні вигоди від активу, та собівартість активу можна достовірно оцінити.
Об'єкт нематеріального активу, який відповідає критеріям визнання активу, оцінюється за його собівартіс-тю,за мінусом подальшої накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності.
Видатки на нематеріальний актив визнаються, як витрати, на момент їхнього понесення за винятком випадків, коли: вони становлять частину собівартості нематеріального активу та цей об'єкт був прид-баний при об'єднанні бізнесу і його не можна визнати як нематеріальний актив.
Облік нематеріальних активів ведеться по кожному об'єкту нематеріальних активів.
Ліквідаційну вартість нематеріальних активів прийнято рівною нулю.
Амортизація нематеріального активу починається коли він стає придатним до використання, тобто доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійс-нюється із застосуванням прямолінійного методу.
впродовж терміну їх корисного використання, який встановлюється при визнанні цього об'єкту активом (при зарахуванні на баланс). Термін корисного використання встановлюється окремо для кожного нематеріального активу. Припинення амортизації здійснюється на на дату, з якої актив класифікується як утримуваний для продажу (або включається до ліквідаційної групи) відповідно до МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняється визнання цього активу.
Нематеріальні активи з невизначеним строком корисної експлуатації які не підлягають амортизації переоцінюються в кожному періоді, для підтверджування оцінки невизначеного строку корисної екс-плуатації. Визнання нематеріального активу припиняється,в разі його вибуття, або якщо від його вико-ристання або вибуття не очікується майбутні економічні вигоди.
Оренда Фінансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. Товариство як орендатор на початку строку оренди визнає фінансову оренду як активи та зобов'язання за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початок оренди або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі розподіляються між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов'язань. Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов'язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Товариства щодо подібних активів. Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифікується як операційна оренда. Орендні платежі за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Дохід від оренди за угодами про операційну оренду Товариство визнає на прямолінійній основі протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнаються як витрати.
Товариство використовує МСФЗ 16 «Оренда». Оренда це, Договір або частина договору, яка передає право на використання активу (базового активу) протягом періоду часу в обмін на компенсацію.
МСФЗ 16 передбачає необов’язкові звільнення (спрощення) від вимог стандарту, щодо короткострокової оренди та оренди низьковартісних об’єктів оренди. Товариство визнає об’єкти низьковартісними, якщо справедлива вартість предмету договору оренди на дату визнання нижче 5000 долларів США.
Оцінюючи, чи є орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається можливістю продовжити оренду чи не скористається можливістю припинити дію оренди, суб’єкт господарювання має брати до уваги всі відповідні факти та обставини, які створюють економічний стимул для орендаря скористатися можливістю продовжити оренду чи не скористатися можливістю припинити дію оренди.
Зменшення корисності нефінансових активів. Активи переглядаються Товариством на предмет змен-шення корисності тоді, коли події і обставини вказують на те, що балансову вартість не буде можливо відшкодувати. Збиток від зменшення корисності визнається у сумі, на яку балансова вартість активів перевищує їхню вартість відшкодування. Вартість відшкодування є більшою з двох величин: справедливої вартості, за вирахуванням витрат на продаж, та вартості використання. Для цілей оцінки зменшення корисності активи групуються за найменшими рівнями, для яких існують окремі потоки грошових коштів, які можна визначити (одиниці, які генерують грошові кошти).
Довгострокові фінансові інвестиції. В складі довгострокових фінансових інвестицій Товариство враховує інвестиції в дочірнє підприємство ТОВ «Новомосковський посуд». ТОВ «Новомосковський посуд» засноване відповідно до рішення Наглядової ради акціонерів ВАТ «ІНТЕРПАЙП НМТЗ» №50 від 16.11.2005 року, зареєстроване виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області - 03.12.2005 року. Частка АТ «ІНТЕРПАЙП НМТЗ» в статутному капіталі ТОВ «Новомосковський посуд» складає 100 %.
АТ «ІНТЕРПАЙП НМТЗ» подає окрему фінансову звітність. В окремій фінансовій звітності інвестиції в ТОВ «Новомосковський посуд» відображаються за методом участі в капіталі.
Класифікація фінансових активів. Товариство класифікує свої фінансові активи як дебіторську заборго-ваність та надані позики. Товариство. визначає категорію фінансових активів при їх первинному визнанні.
Дебіторська заборгованість та надані позики виникають тоді, коли Товариство реалізує продукцію або надає грошові кошти безпосередньо дебітору, окрім позик і дебіторської заборгованості, які створюються з наміром продажу зразу ж або протягом короткого проміжку часу. Вони включаються в категорію оборотних активів, окрім тих з них, термін погашення яких перевищує 12 місяців після звітної дати. Дані фінансові активи включаються в категорію необоротних активів
Дебіторська заборгованість по основній діяльності і інша дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість визнається фінансовим активом з фіксованими платежами або платежами, як підлягають визначенню, якщо ця заборгованість є договірним правом отримувати грошові кошти. У звітності дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, відображається за чистою вартістю, рівною сумі дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву очікуваних кредитних збитків. Нарахування резе-рву очікуваних кредитних збитків здійснюється щоквартально в розрізі контрагентів, виходячи з термінів заборгованості. Встановлені наступні коефіцієнти очікуваних кредитних збитків з простроченої дебітор-ської заборгованості терміном:
- до 90 днів 5 %
- від 90 до 180 днів 25%
від 180 днів до 1 року 50%
понад 1рік 100%
До дебіторської заборгованості терміном погашення до 30 днів , застосовується коефіцієнт знецінення заборгованості згідно МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» у розмірі 0,01%
Нарахування суми резерву очікуваних кредитних збитків за звітний період відображається в звіті про фінансові результати. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву очікуваних кредитних збитків. У разі недостатності суми нарахованого резерву очікуваних кредитних збитків безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу доходів. Частина дебіторської заборгованості, що підлягає погашенню впродовж дванадцяти місяців від дати балансу, відображається на ту ж дату у складі поточної дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість з терміном погашення більше 12 місяців відображається у складі довгострокових активів. Дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом на дату звітності, оцінюється за первинною вартістю за вирахуванням збитків від знецінення. Суми податку на додану вартість, що не увійшли до податкового кредиту у зв'язку з відсутністю податкових накладних, враховуються у складі активів підприємства.
Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти і їх еквіваленти визнаються згідно з вимогами МСБО 1 "Подання фінансової звітності" і МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів". Грошові кошти і їх еквіваленти відображаються у балансі підприємства у складі активів(п.54 МСБО 1). Грошовими коштами визнаються грошові кошти в касі і депозити до запитання. Еквівалентами грошових коштів визнаються корот-кострокові, високоліквідні інвестиції, як вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким властивий незначний ризик зміни вартості, а термін погашення не перевищує трьох місяців від дати придбання(п.6: 7 МСБО 7). Під терміном "депозити до запитання" розуміються суми, які можуть бути вилучені у будь-який момент без попереднього повідомлення(в т.ч. на рахунках банків). Безвідкличні акредитиви, відкриті на користь бенефіціара (продавця), визнаються такими, які не відповідають визначенню грошових коштів і їх еквівалентів, і відображаються у фінансовій звітності окремо. Операції по безвідкличних акредитивах,(відносно яких існує обмеження по обміну або використанню) з погашенням впродовж дванадцяти місяців після звітного періоду, відображається у балансі в статті "Інші оборотні активи". Операції по безвідкличних акредитивах з погашенням більше дванадцяти місяців після звітного періоду, класифікуються як інші необоротні активи(п.66МСБО 1).
Визнання фінансового активу (або, при необхідності, частини фінансового активу або частини групи подібних фінансових активів) припиняється у випадку:
закінчення дії прав на отримання грошових надходжень від такого активу ;
збереження за Товариством права на отримання грошових надходжень від такого активу з одночасним прийняттям на себе зобов'язання виплатити їх у повному обсязі третій особі без суттєвих затримок на транзитних умовах; або якщо Товариство передало свої права отримувати грошові потоки від активу та (а) передало практично всі ризики й вигоди, пов'язані з таким активом, або (б) ані передало, ані зберегло за собою практично всі ризики та вигоди, пов'язані з ним, але при цьому передало контроль над активом.
Якщо Товариство передало усі свої права на отримання грошових потоків від активу або уклало тран-зитну угоду і при цьому не передало, але і не зберегло за собою, практично всіх ризиків та вигод від активу, а також не передало контроль над активом, новий актив визнається у тій мірі, в якій Товариство продовжує свою участь у переданому активі.
У цьому випадку Товариство також визнає відповідне зобов'язання. Переданий актив і відповідне зобов'я-зання оцінюються на основі, що відображає права та зобов'язання, збережені Товариством.
Участь, що триває та приймає форму гарантії за переданим активом, визнається за найменшою з таких величин: первісною балансовою вартістю активу або максимальною сумою, виплата якої може вимага-тись від Товариства.
Зобов'язання. Товариство визнає зобов'язання тільки тоді, коли актив отриманий або коли підприємство має безумовну угоду придбати актив за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод в майбутньому внаслідок його погашення.
Фінансовим зобов'язанням визнається будь-яке контрактне зобов'язання надати грошові кошти іншому підприємству.
Фінансові зобов'язання Товариства включають торгову та іншу кредиторську заборгованість, а також процентні кредити та позики. До позикових коштів, визнаних у фінансовій звітності,включаються банків-ські кредити і небанківські позикові кошти.
Поточна торгівельна та інша кредиторська заборгованість оцінюється на момент первісного визнання та відображається у фінансовій звітності за справедливою вартістю.
Справедлива вартість визначається як ціна, яка була б сплачена за передачу зобов’язання у зви-чайній операції між учасниками ринку на дату проведення операції.
Позикові кошти враховуються за справедливою вартістю за вирахуванням витрат, понесених на проведення операції. Будь-яка різниця між сумою надходжень(за вирахуванням витрат на проведення операції) і вартістю погашення визнається у складі прибутку або збитку впродовж періоду, на який були залучені позикові кошти.
Зобов'язання Товариства класифікуються на довгострокові зобов’язання та і поточні зобов’язання..
Зобов'язання класифікуються як поточні, за винятком випадків, коли Товариство має безумовне право відстрочити погашення зобов'язання, щонайменше, на 12 місяців після звітної дати.
Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в консолідованій фінансовій звітності за їхньою справжньою вартістю. Визначення цієї вартості залежить від виду зобов'язання і умов їх виникнення.
Зобов'язання, які були спочатку класифіковані як довгострокові, але термін погашення яких на дату балансу менше 12 місяців, перекласифіковуються в короткострокові.
Короткострокові зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.
Умовні активи та зобов'язання. Умовні активи не відображаються у звіті про фінансовий стан Товарист-ва. Розкриття інформації щодо таких активів надається коли надходження економічних вигод є ймовірним.
Умовні зобов'язання не відображаються у звіті про фінансовий стан, за винятком випадків, коли існує ймовірність того, що для погашення зобов'язання буде потрібне вибуття ресурсів, і при цьому сума таких зобов'язань може бути достовірно оцінена. Інформація про такі зобов'язання підлягає відображенню, за винятком випадків, коли можливість відтоку ресурсів, які являють собою економічні вигоди є ма-лоймовірною.
Податок на прибуток. Податок на прибуток врахований у фінансовій звітності відповідно до законодавства України, яке діє на звітну дату.
Облік податку на прибуток ведеться по витратах(доходах) з податку на прибуток і складається з поточ-ного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов'язання і відстроченого подат-кового активу. Розрахунок відстрочених податкових активів і зобов'язань при визначенні суми витра-ти(доходу) з податку на прибуток за даними бухгалтерського обліку проводиться на кінець звітного року.. Поточний податок на прибуток : сума податків на прибуток, що підлягають сплаті(відшкодуванню) відносно оподатковуваного прибутку(податкового збитку) за період визначений відповідно до правил, встановлених податковими органами. Поточні податкові зобов'язання(активи) за поточний або попередній періоди розраховуються з використанням ставок податків (відповідно до податкового законодавства), які були офіційно прийняті або з високою мірою вірогідності очікуються до прийняття на дату звітності.. Відкладені податкові зобов'язання - суми податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць.. Відкладені податкові активи - це суми податків на прибуток, що підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах відповідно до : тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню; перенесенням невикористаних податкових збитків на майбутні періоди; перенесенням невикористаних податкових пільг на майбутні періоди.
Товарно-матеріальні запаси.
Запаси класифікувати по наступних видах:
- Сировина;
- Матеріали;
- Паливо;
- Запасні частини;
- Товари;
- Малоцінні і швидкозношувані предмети;
- Незавершене виробництво;
- Напівфабрикати;
- Готова продукція.
Одиницею бухгалтерського обліку запасів визнається їх найменування. Запаси обліковуються по най-меншій з двох оцінок: собівартості або чистій вартості реалізації. (П.9 МСФО 2).. Собівартість запасів визначається згідно п.п. 10-27 МСБО 2 "Запаси".
Собівартість запасів включає витрати на придбання, витрати на переробку і інші витрати, понесені з метою забезпечення поточного місцезнаходження і стану запасів.
Вартість запасів, придбаних за іноземну валюту,перераховується у функціональну валюту з використан-ням курсу на дату операції. У випадку якщо запаси отримуються на умовах видачі авансу, їх вартість перераховується у функціональну валюту з використанням курсу на дату видачі авансу.
При відпуску сировини, матеріалів, палива, запасних частин,малоцінних і швидкозношуваних предметів, у виробництво, продаж або іншому вибутті їх оцінка здійснюється по методу ФІФО(собівартості перших за часом надходжень запасів).
Запаси у вигляді напівфабрикатів, готової продукції при відпуску у виробництво або реалізації, товари на комісію що знаходить в порту, оцінюються по методу середньозваженої собівартості.
Надлишки(недостачі) готової продукції, отримані в період інвентаризації і при реалізації готової продук-ції,оцінюються(списуються) за собівартістю виробництва аналогічної продукції поточного періоду. Результати такої оцінки відносяться в зменшення собівартості реалізованої продукції періоду.
Запаси, від використання яких не очікується отримання економічних вигод в майбутньому, та собівартість яких не може бути відшкодована (пошкодженні,застарілі) , не відповідають визначенню активів та спису-ються з консолідованого балансу.
З метою відображення активів у фінансовій звітності на кожну дату балансу Товариство оцінює запаси за чистою вартістю реалізації шляхом створення резерву (забезпечення) знецінення запасів.
Резерв на знецінення запасів створюється шляхом визначення чистої вартості реалізації запасів, на підставі порівняння балансової вартості запасів з ринковою вартістю подібних запасів та коефіцієнту оборотності запасів. Резерв на знецінення запасів переоцінюються щокварталу.
Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцях експлуатації і відповідних матеріально-відповідальних особах впродовж терміну їх фактичного використання..
Сума транспортно-заготівельних витрат(ТЗР), що враховуються на окремому субрахунку "Транспортно-заготівельні витрати" і які неможливо віднести безпосередньо в собівартість придбаних запасів розподіляються по методу середнього відсотка при визначенні суми ТЗР, на запаси,які вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані і т. п.) за звітний місяць. . Відповідно до норм п. 10-15 МСФО 2 "Запаси" облік отриманих від підприємств - постачальників сум збільшення або зменшення вартості запасів, вирахувані відповідно до коливань валюти до національної валюти проводяться, як додаткова вартість відповідної одиниці запасів. У випадках неможливості віднесення сум збільшення або зменшення вартості запасів на відповідну одиницю запасів : для основної сировини ведеться їх облік на окремому субрахунку "Інші матеріали". Подальше віднесення вартості запасів з окремого субрахунку "Інші матеріали"проводиться на випуск готової(виробництво) продукції поточного періоду пропорційно вартості основної сировини списаної на виробництво продукції по типових представниках; - для інших ТМЦ суми збільшення або зменшення вартості запасів, вирахувані відповідно до коливань валюти до національної валюти, відносяться на рахунки"Інші витрати" або "Інші доходи" поточного періоду.
Виплати працівникам. Визнання, оцінку, облік виплат співробітникам відображаються Товариством у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності згідно МСБО 19 "Винагород працівникам".
Виплати працівникам – це всі форми компенсації, що їх надає Товариство в обмін на послуги, надані працівниками. Товариство здійснює оплату праці працівників згідно затвердженим штатним розписом , встановленими тарифними ставками, з використанням даних табельного обліку робочого часу.
Забезпечення. Забезпечення визнаються, коли в результаті певної події в минулому Товариство має юридичні або добровільно взяті на себе зобов'язання, для врегулювання яких з великим ступенем імовір-ності буде потрібний відтік ресурсів, які втілюють у собі майбутні економічні вигоди, і суму зобов'язання можна достовірно оцінити.
Забезпечення переоцінюються щорічно. Зміни у забезпеченнях, що виникають з плином часу, відобража-ються у фінансовому звіті про сукупний дохід щорічно у складі інших операційних доходів та витрат.
Інші зміни у забезпеченнях, пов'язані зі зміною очікуваного процесу врегулювання зобов'язань або орієнтовної суми зобов'язання, або змінами ставок дисконтування, відображаються як зміна облікової оцінки у періоді, коли такі зміни відбулись, за винятком зобов'язань з вибуття активів, що відображаються у фінансовому звіті про сукупний дохід.
В Товаристві створені резерви на :
- забезпечення на виплату відпусток,
- забезпечення пенсійних виплат,згідно списку №1 та № 2,
- забезпечення на судові справи та штрафи,
- інші забезпечення.
Забезпечення на виплату відпусток. Сума забезпечення на виплату відпусток визначається Товарист-вом щомісячно як, кількість днів невикористаних відпусток індивідуально по працівникам* середню зар-плату за звітний період по кожному працівнику за звітний рік * k
k – коефіцієнт, що враховує ставки за нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на заробітну плату.
Залишок забезпечення на оплату відпусток, включаючи відрахування на державне соціальне страху-вання з цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками Товариства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці працівників.
Забезпечення на судові справи та штрафи. Забезпечення створюються на покриття судових витрат, які можуть бути визнані внаслідок програшу в судових процесах. Забезпечення створюється у разі, коли вірогідність застосування до Товариства штрафних санкцій, стягнення пені та інших додаткових пла-тежів становить 100% відсотків за оцінкою юристів.
Інші забезпечення. Товариство створює інші забезпечення за підсумками роботи за рік згідно умов Колективного договору для покриття витрат, які будуть понесені в наступних звітних періодах, але за своєю суттю відносяться до поточного періоду. Витрати по створенню забезпечення на виплату вина-городи за підсумками роботи за рік включаються до витрат на персонал та відповідні соціальні нараху-вання в складі інших операційних витрат.
Забезпечення на пенсійні програми з визначеною виплатою. Товариство бере участь в державному пенсійному плані з встановленими виплатами, який передбачає достроковий вихід на пенсію працівників, що працюють на робочих місцях з шкідливими і небезпечними для здоров'я умовами.
Товариство також надає на певних умовах одноразові виплати по закінченню трудової діяльності.
Зобов'язання по встановлених виплатах розраховується щорічно на підставі актуарних припущень з використанням методу прогнозованої умовної одиниці.
Зобов'язання у зв'язку з пенсійним планом з встановленими виплатами, визнається в ї фінансовій звітності, як теперішня вартість наданих працівниками поточних послуг з урахуванням вартості раніше наданих працівниками послуг внаслідок скорочення програми, за рахунок зменшення працівників та будь якого прибутку та збитку при виплаті, визначених згідно розрахунку актуарія.
Визнання доходів. Доходи визнаються згідно з нормами Концептуальної основи фінансової звітності, МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» в результаті таких операцій і подій :
- Продаж готової продукції;
- Надання послуг;
- Використання активів підприємства іншими сторонами,результатом чого являються дивіденди, відсотки і роялті.
- Орендні операції.
- Вибуття об'єкту основних засобів.
- Зміни валютних курсів.
Доходом від звичайної діяльності визнається валове надходження економічних вигод впродовж пері-оду, що виник в результаті звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу. Дохід від інших операцій вклю-чає інші статті, що відповідають визначенню доходу.
Дохід від інших операцій в Звіті про прибутки і збитки відображається окремо. Включаються в дохід тільки валові надходження економічних вигод, що отримані або підлягають отриманню на власний рахунок підприємства. Суми,отримані від імені третіх осіб, які не є економічними вигодами(ПДВ, суми в межах агентських договорів), з доходу виключаються. Дохід оцінюється за справедливою вартістю, яка була отримана або підлягає отриманню.
Дохід від продажу товарів визнається у разі задоволення усіх наступних умов :
- Передача покупцеві усіх істотних ризиків і винагороди,пов'язаних з власністю на товар;
- Підприємство більше не бере участь в управлінні в тому ступені, який зазвичай асоціюється з правом володіння, і не контролює продані товари;
- Суму доходу можна достовірно оцінити;
- Є вірогідність надходження економічних вигод, пов'язаних з операцією;
- Витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити(за принципом
відповідності витрат і доходів);
- Дохід і реалізація не визнаються, якщо підприємство зберігає істотні ризики, пов'язані з власністю на товар
- Зменшення доходу на суму повернених товарів.
- Визнається дохід по методу нарахувань.
У разі надання послуг дохід визнавати у разі задоволення наступних умов :
- Можливість достовірно оцінити суму доходу;
- Є вірогідність вступу економічних вигод, пов'язаних з операцією;
- Можливість достовірно оцінити міру завершеності операції на кінець звітного періоду;
- Можливо достовірно оцінити витрати, понесені у зв'язку з операцією, і витрати, необхідні для її завершення.
Визнавати дохід від надання послуг в періоді їх фактичного надання по методу нарахувань..
У разі неможливості достовірно оцінити результат операції, що припускає надання послуг, дохід визнається тільки в об'ємі, що не перевищує визнані витрати, що підлягають відшкодуванню.
У разі виникнення невизначеності відносно отримання суми, вже включеної в дохід, неоплачувану суму або суму, по якій перестала існувати вірогідність відшкодування, визнається в якості витрат.
Дохід від операційної оренди визнається у складі доходу впродовж терміну оренди.
Доходи, що виникли зі списанням об'єкту основних засобів, визнається як різницю між чистими надходженнями від вибуття(якщо вони є) і балансовою вартістю.
Дохід від визнання курсових різниць,розрахованих відповідно до вимог МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" визнавати у фінансовій звітності в періоді, в якому вони виникли.
Податок на додану вартість. ПДВ розраховується по двох ставках: 20% при продажу на внутрішньому ринку і імпорті товарів, робіт або послуг і 0% при експорті товарів і наданні супутніх послуг. В тих випад-ках, коли під знецінення дебіторської заборгованості був створений резерв, збиток від знецінення враховується по валовій сумі заборгованості, включаючи ПДВ.
Визнання витрат. Витрати визнаються коли існує зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних зі зменшенням активу або зі збільшенням зобов'язань, яке може бути достовірно визначене..
Бухгалтерський облік витрат діяльності здійснюється Товариством за видами діяльності виходячи з їхньої функції з використанням рахунків класу 9 «Витрати діяльності».
Аналітичний облік витрат ведеться за місцями виникнення, центрами та статтями витрат відповідно до інструкцій та положень з калькуляції собівартості окремих видів продукції (робіт, послуг).
Для обліку витрат і калькуляції фактичної собівартості продукції основного виробництва застосовується по передільний метод, для обліку витрат допоміжного виробництва – по заказний і по передільний ме-тоди обліку. Кожен підрозділ (центр витрат) допоміжного виробництва акумулює усі свої фактичні ви-трати з їх подальшим розподілом на інші підрозділи по базі розподілу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, вважаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, робіт, послуг. У виробничу собівартість продукції включаються: - прямі змінні витрати: прямі матеріальні витрати, інші прямі витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції
- прямі постійні розподілені витрати: прямі витрати на оплату праці, амортизація виробничих засобів і нематеріальних активів, інші прямі витрати на утримання і експлуатацію, ремонт устаткування.
- розподілені загальновиробничі витрати: витрати на утримання і експлуатацію, ремонт устаткування, витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів загальновиробничого характеру, витрати на опалювання,освітлення і інший зміст виробничих приміщень, інші витрати.. Оцінка вибуття незавершеного виробництва, напівфабрикатів і готової продукції робиться по методу середньозваженої собівартості.
Труби електрозварювальні обчислюються в тоннах. Собівартість одиниці продукції розраховується на 1 тонну.
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не входять до складу собівартості реалізованої продук-ції(товарів, послуг, робіт), діляться на адміністративні, витрати на збут і інші операційні витрати і відносяться до витрат періоду.
Фінансові витрати. До фінансових витрат відносяться процентні витрати по позикових коштах, збитки від похідних фінансових інструментів, збитки від виникнення фінансових інструментів і процентні витра-ти по пенсійних зобов'язаннях. Усі процентні і інші витрати по позикових коштах відносяться на витрати з використанням методу ефективної процентної ставки. Фінансові витрати визнаються витратами того періоду, в якому вони були здійснені, за виключених тих, що підлягають капіталізації. Витрати(дохід) з податку на прибуток відображаються у Звіті про фінансові результати(звіті про сукупний дохід).
Дивіденди. Порядок розподілу прибутку і збитків Товариства визначається рішенням Загальних зборів відповідно до чинного законодавства України та Статуту Товариства. Загальний обсяг прибутку, що розподіляється у вигляді дивідендів , та сума дивідендів на одну просту акцію затверджується Загальними зборами. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та /або нерозподіленого прибутку, за встановленою Статутом процедурою та у межах граничного строку, встановленого чинним законодавством. |
Товариство робить оцінки і припущення, які впливають на суми активів і зобов'язань, наведених в звіт-ності, на протязі наступного фінансового року. Оцінки і судження постійно аналізуються і ґрунтуються на досвіді керівництва і інших чинниках, включаючи очікування майбутніх подій, яке при існуючих обставинах вважається обґрунтованим. Окрім згаданих оцінок, керівництво також використовує певні думки при вживанні принципів облікової політики. Думки, що найбільше впливають на суми, визнані у фінансовій звітності і оцінки, які можуть привести до значних коригувань балансової вартості активів і зобов'язань протягом наступного фінансового року, включають:
Податкове законодавство. Податкове, валютне і митне законодавство продовжує змінюватися. Суперечливі положення трактують по-різному. Керівництво вважає, що його тлумачення є доречним і обґрунтованим, але ніхто не може гарантувати, що податкові органи його не спростують.
Знецінення ПДВ до відшкодування. Значну частину в загальному обсязі реалізації Товариства займає реалізація продукції на експорт. У зв’язку з цим, Товариством враховується значна сума податку на додану вартість (ПДВ) до відшкодування з державного бюджету. Відповідно до законодавства України Товариство може вимагати відшкодування ПДВ грошовими коштами або проводити його залік з майбутнім ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету. Товариство ухвалило рішення відшкодовувати ПДВ грошовими коштами. На думку керівництва Товариства, суми, відображені в балансі, будуть повністю відшкодовані, тому Товариство не визнавало збитки від знецінення.
Знецінення дебіторської заборгованості по основній діяльності і іншої дебіторської заборгованості. Управлінський персонал оцінює вірогідність погашення дебіторської заборгованості по основній діяльності і іншій дебіторській заборгованості на підставі аналізу по окремих клієнтах (на підставі термі-нів виникнення заборгованості).
При проведенні такого аналізу до уваги приймаються наступні чинники: аналіз дебіторської заборгова-ності по основній діяльності і іншої дебіторської заборгованості по термінах, фінансове положення кліє-нтів і погашення ними заборгованості у минулому.
Якщо фактично відшкодовані суми будуть меншими, ніж за оцінками керівництва, Товариству доведеться враховувати додаткові витрати на знецінення. Процент знецінення дебіторської заборгованості згідно МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» становить 0,01%.
Пенсійні зобов'язання і інші винагороди працівникам. Управлінський персонал оцінює пенсійні зобов'я-зання і інші винагороди працівникам на підставі актуарних припущень. Оскільки пенсійний план входить в компетенцію державних органів, у Товариства не завжди є доступ до всієї необхідної інформації.
Внаслідок цього на суму зобов'язань по пенсійному забезпеченню можуть робити значний вплив думки про те, чи вийде працівник достроково на пенсію і коли це відбудеться, чи буде Товариство зобов'язане фінансувати пенсії колишніх працівників залежно від того, чи продовжує колишній співробітник працювати в небезпечних умовах, а також про вірогідність того, що працівники будуть переведені з пенсійної програми, що фінансується державою, на пенсійну програму, що фінансується Товариством. Поточна вартість пенсійних зобов'язань залежить від ряду чинників, які визначаються на підставі актуарних припущень. Основне припущення, використане для визначення актуарного збитку (або прибутку) за пенсійними зобов'язаннями, включає ставку дисконтування. Будь-які зміни в цих припущеннях вплинуть на балансову вартість пенсійних зобов'язань.
Оцінка запасів Запаси відображаються за меншою з двох величин: первісної вартості або чистої вартості реалізації. Під час оцінки чистої вартості реалізації своїх запасів керівництво базує свої оцінки на різних припущеннях, включно з поточними ринковими цінами.
На кожну звітну дату Товариство здійснює оцінку своїх запасів на предмет надлишкової кількості та старіння і, у випадку необхідності, відображає резерв на зменшення запасів стосовно застарілих та неходових товарів. Цей резерв вимагає використання припущень стосовно майбутнього використання запасів.
Ці припущення базуються на інформації про віковий аналіз запасів та прогнозний попит. Будь-які зміни в оцінках можуть вплинути на суму резервів на запаси, які можуть знадобитися.
Справедлива вартість. Товариство визначає справедливу вартість як ціну, яка була б отримана за про-даж активу або сплачена за передачу зобов’язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Очікувана справедлива вартість визначалась Товариством із використанням доступної ринкової інформації, коли вона існує, а також відповідних методик оцінки.
Товариство здійснює виключно безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов’язань, тобто такі оцінки, які вимагаються МСФЗ 7 та МСФЗ 13 у Звіті про фінансовий стан на кінець кожного звітного періоду.
Класи активів та зо-бов’язань, оцінених за справедливою вартіс-тю
Методики оцінювання Метод оцінки (ринковий, дохідний, ви-тратний)
Вихідні дані
Грошові кошти Первісна та подальша оцінка грошових коштів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості Ринковий Офіційні курси НБУ
Депозити (крім депозитів до запитання) Первісна оцінка депозиту здійснюється за його справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює його номінальній вартості. Подальша оцінка депозитів у національній валюті здійснюється за справедливою вартістю очікуваних грошових потоків Дохідний (дис-контування грошових по-токів) Ставки за депози-тами, ефективні ставки за депозит-ними договорами
Боргові цінні папери Первісна оцінка боргових цінних папе-рів як фінансових активів здійснюється за справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка боргових цінних паперів здійснюється за спра-ведливою вартістю. Ринковий, дохідний Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцін-ки, котирування аналогічних борго-вих цінних паперів, дисконтовані пото-ки грошових коштів
Інструменти капіталу Первісна оцінка інструментів капіталу здійснюється за їх справедливою вартістю, яка зазвичай дорівнює ціні операції, в ході якої був отриманий актив. Подальша оцінка інструментів капіталу здійснюється за справедливою вартістю на дату оцінки. Ринковий, витратний Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцін-ки, за відсутності визначеного біржо-вого курсу на дату оцінки, використо-вується остання балансова вар-тість, ціни закриття біржового торгово-го дня
Офіційні біржові курси організаторів торгів на дату оцін-ки, котирування аналогічних ін-струментів капіта-лу, дисконтовані потоки грошових коштів
Дебіторська заборго-ваність Первісна та подальша оцінка дебітор-ської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очіку-ваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. Дохідний Контрактні умови, ймовірність пога-шення, очікувані вхідні грошові по-токи
Поточні зобов’язання Первісна та подальша оцінка поточних зобов’язань здійснюється за вартістю погашення Витратний Контрактні умови, ймовірність пога-шення, очікувані вихідні грошові потоки
Товариство здійснює безперервні оцінки справедливої вартості активів та зобов’язань із використанням закритих вхідних даних 3-го рівня, які протягом поточного звітного періоду не призвели до зміни розміру прибутку або збитку звітного періоду. |